Дошкільний навчальний заклад ясла-садок №18 "Росинка"
Понедельник, 19.11.2018, 00:30



Приветствую Вас Гость | RSS
[ Главная ] [ Поради сестри медичної старшої ] [ Регистрация ] [ Вход ]
Форма входа

Меню сайта

Наш опрос
Оцените работу воспитателя.
Всего ответов: 131

Новости дня

Статистика

Онлайн всего: 1
Левых: 1
В теме: 0

Дії задля поліпшення апетиту дитини

Не варто садовити дитину під час приймання їжі спиною до дверей, тому що таке розташування в просторі призводить до появи тривожності та зменшує апетит. Потреба в безпеці є базовою і від її задоволення залежить загальне са­мопочуття дитини і зокрема бажання їсти.

Не можна об'єднувати за одним столом дошкільників, які зазвичай граються разом, щоб вони не відволікали один одного від процесу харчування.

Слід увімкнути приємну тиху музику, яка подобається дітям. Це сприяє підви­щенню апетиту, задає певний ритм рухів.

Варто стежити за температурним режимом. У приміщенні, де їдять дошкіль­ники, не має бути душно чи жарко, адже це різко знижує апетит.

Не можна примушувати дитину сидіти за столом в очікуванні їжі — це її швидко втомлює та негативно позначається на процесі вживання їжі.

Під час годування дошкільників слід уникати негативних емоцій та неприєм­них розмов між працівниками дитячого садка та з батьками.

Не варто сварити дитину перед та під час прийому їжі, адже атмосфера впро­довж уживання їжі має бути спокійною та приємною.

Не можна виправляти помилки дитини в грубій та різкій формі на кшталт: «Не чавкай!», «Як ти тримаєш виделку?!», «Не криши!» тощо. Це негативно відображається на апетиті дошкільника і його ставленні до процесу харчу­вання.

Обмороження у дітей – методи лікування та профілактика

Досить часто батьки, відправляючи дітей на вулицю, забувають про деякі запобіжні заходи від такого явища, як обмороження. Прогулянки та активні ігри на свіжому повітрі дуже корисні для здоров’я дитини, але маленькі бешкетники, захопившись іграми, можуть навіть не відчути, що слід негайно повернутися додому щоб зігрітися.

Причини обмороження у дітей

До обмороження дитини призводить збільшення тепловіддачі (сильний вітер, сухість шкіри) в поєднанні з порушеннями мікроциркуляції крові, до яких може призвести наприклад:

– тісне взуття;
– необхідність тривалий час утримувати щось у руках (наприклад, санки або лижні палиці);
– тривала нерухомість, в тому числі при багатогодинних поїздках на санках.

Сильний вітер, висока вологість повітря і промокле взуття та одяг значно посилюють втрату тепла організмом. Пам’ятайте, обморозитися дитина може навіть і при нульовій температурі, оскільки має значення стан погоди. Вітряна погода завжди збільшує небезпеку обмороження.

Ступені обмороження

Обмороження I степені – збліднення ураженої ділянки шкіри, після зігрівання спостерігається почервоніння, в деяких випадках з багряно-червоним відтінком, можливий розвиток набряку.

Обмороження II степені – збліднення, охолодження, втрата чутливості з подальшим утворенням пухирів, наповнених прозорим вмістом.

Обмороженні III степені – утворення в початковому періоді бульбашок з кров’яним вмістом і синьо-багряним дном, втрата чутливості до подразнень.

Обмороження IV степені – омертвіння всіх шарів м’яких тканин, нерідко ураження кісток і суглобів.

Симптоми обмороження в дитини

При обмороженні уражену ділянку шкіри спочатку злегка поколює, потім вона втрачає чутливість і стає яскраво-білою.

Для того, щоб уникнути обмороження в дитини, необхідно:

– використовувати захисні засоби;
– одяг дитини, що складається з декількох шарів, повинен бути легким і зручним;
– використовувати тільки тепле і зручне взуття;
– носити рукавиці або рукавички;
– регулярно активно рухатися.

Діти повинні бути одягнені у вільний багатошаровий одяг, бажано синтетичний, а не бавовняний (намокаючи, бавовна пропускає холод, тому вона не належить до хороших теплоізоляційних матеріалів). В якості верхнього одягу на дитині повинен бути теплий, але не товстий, комбінезон або костюм, що складається з штанів та куртки з непромокаючого матеріалу.

Допомога при обмороженні

Правильна допомога

На відморожені місця треба накласти термоізолюючу пов’язку. Для цього слід виконати наступні дії.

1. Вільно забинтувати постраждалі ділянки бинтом.
2. Накласти товстий шар вати.
3. Накласти зверху 2 – 3 шари поліетиленових пакетів.
4. Закутати вовняною тканиною (шарф, хустка, дитяча ковдра).

Неправильна допомога

1. Розтирання снігом. Сніг, особливо на сильному морозі, складається з кристалів льоду. Такий розігрів рівноцінний полірування шкіри напилком.
2. Розтирання постраждалих ділянок вовняною тканиною травмує поверхній шар шкіри.
3. Занурення в теплу воду (навіть кімнатної температури). При обмороженні шкіра зберігає мінусову температуру, тому різниця з водою складає не менше 20 градусів. На поверхні шкіри відбувається відтавання клітин. Але вони не можуть підключитися до процесу життєдіяльності, оскільки в розміщених глибше тканинах відсутня циркуляція крові, а біологічні процеси не йдуть. Клітина, що невчасно ожила, гине. Тому клітини розморожують поступово, а не відразу. Між живою та відмерлою тканинами виникає межа, де найчастіше розвивається суха гангрена.
4. Зігрівання обморожених ділянок диханням або доторкання руками.

Що робити при переохолодженні?

1. Якщо батьки помітили, що в дитини з’явився озноб, її слід терміново завести в тепле приміщення. Після цього малюка потрібно роздягнути і зняти мокрий одяг.
2. При можливості дитину бажано помістити у теплу ванну на 20 – 30 хвилин. Температура води у ванні повинна бути не вище 37 градусів, після чого її поступово підвищують до 40 градусів.
3. Потрібно дати дитині міцний теплий солодкий чай, щоб вона зігрілася зсередини.
4. Після цього бажано дитину закутати і покласти в тепле ліжко.

ОБЕРЕЖНО- КІР

На сьогодшій день в Україні поширюється теке інфекційне захворювання як крі, близько 784 дітей захворіло на цю недугу. Согодні я Вам розповім що це за хвороба, її симптоми та лікування.

 Кір – високозаразне гостре інфекційне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом і проявляється ураженням верхніх ихальних шляхів, а також висипом.
Що  таке кір?

Кір відноситься до так званих «дитячих інфекцій», так як це інфекційне захворювання легко поширюється в дитячих колективах. Тому не рідко в дитячому віці багато переболевают кір, заражаючи один від одного. Однак в останні роки кір достатньо часто зустрічається і в дорослих, і має більш важкий перебіг (з більш частим розвитком ускладнень), ніж у дітей.

Після кору в людини виробляється довічний імунітет, тому нею хворіють тільки 1 раз в житті.
Що є причиною кору?

Кір – це вірусне захворювання. Вірус кору є дуже заразним. Кір можна заразитися, навіть не контактуючи безпосередньо з хворим, а просто живучи в сусідній квартирі, а тим більше – кімнаті. На щастя, вірус кору швидко гине при нагріванні, під впливом прямих сонячних променів, при санітарній обробці.

Тим, хто контактував з хворим на кір, призначається карантин на 17 днів (рахуючи з 8-го дня після контакту з хворим на кір) з ізоляцією з колективу і спостереженням за температурою тіла. Крім того, тим, хто контактував з хворим на кір і раніше нею не хворів, для профілактики вводять внутрішньо м’язово 3мл нормального людського (протикорову) імуноглобуліну. Це дозволяє перенести кір в більш легкій формі або навіть  уникнути кору.

Від кору існує і специфічна вакцина. Протикорова вакцинація проводиться всім здоровим дітям у віці від 1 року.
Які бувають різновиди кору?

За ступенем тяжкості розрізняють кір легкої, середньої та важкого ступеня.

При легкому ступені тяжкості кору температура тіла звичайно не піднімається вище 38 º С, висип на тілі одинична. При середньому ступені тяжкості висип і температура (симптоми кору) виражені яскравіше. При тяжкому перебігу висип при кору зливається у великі плями, а температура може бути вище 39,5 º С. У поодиноких випадках можуть виникнути кровотечі з носа або кишкова кровотеча.

Також розрізняють ускладнений і неосложенное протягом кору.
Як проявляється кір?

При кору інкубаційний період (від моменту контакту з хворим на кір до появи перших ознак захворювання) становить 9-21 день.
Перші прояви кору збігаються з ознаками гострого респіраторного захворювання у вигляді:

кашлю;
чхання;
слизистих виділень з носа;
почервоніння очей;
світлобоязні (болю, різей в очах, сльозотечі, стиснення століття при яскравому і навіть звичай ному освітленні);
підвищення температури тіла.

Крім того, з’являється і специфічний, характерний тільки для кору ознака – так звані плями Бельського-Філатова-Коплика у вигляді сірувато-білих піщинок з рожевим обідком, які можна виявити в ротовій порожнині на слизовій оболонці щік і глотки.

Як правило, при таких симптомах хворого лікують самостійно домашніми засобами (чаєм з калиною, малиною, молоком з содою і т.д.) або протизастудних препаратів, які призначає терапевт (педіатр).

Такий стан триває 3-5 днів, але ефекту від лікування немає, а симптоми посилюються. Крім збереження симптомів, зазначених раніше, такожз’являються:

гавкаючий кашель;
висока температура тіла (до 40 º С);
погіршення загального стану;
типова корева висип.

Типова корева висип має наступні ознаки:

Висип має вигляд різних за формою і розміром червонихплям.
Шкіра навколо висипу не змінена.
Висипання починається з обличчя, потім з’являється навколо вух, а через 2-3 дні висип поширюється по тілу, рукам і ногам.
На 4-ий день після появи висипки (при не ускладненому перебігу кору) температура нормалізується, висип починаєз никати, шкіра лущиться.
Висип залишає після себе пігментацію, яка зберігається до 2 тижнів.

На 4-5-ий день після появи висипань хворий на кір стає не заразним для оточуючих.
Як діагностувати кір?

Діагноз кору зазвичай ставиться на основі клінічних ознак, особливо плям Філатова-Бєльського-Коплика.

У перші  3-5 днів хвороби також беруть мазки з носоглотки. При кору в матеріалі з носоглотки виявляють специфічні багатоядерні клітини.

Кір слідвідрізняти від краснухи, інфекційного мононуклеозу, скарлатини і алергії.
Як лікувати кір?

Специфічного лікування кору не існує . Антибіотики і госпіталізація при неускладненому перебігу кору у дітей старше 1 року і у дорослих не потрібні

До нормалізації температури тіла і загального стану хворий на кір повинен дотримуватися постільного режиму, перебуваючи в добре провітрюваному приміщенні, в якому регулярно проводиться вологе  прибирання.

Хворому дають часте тепле вітамінізоване пиття (чай з малиною, калиною, чорною смородиною, настійшипшини та ін). Призначають і полівітамінніпрепарати. Для полегшення кашлю призначаються відхаркувальні засоби (відхаркувальний збір, препарати на основі кореня алтея, бромгексин, лазолван, мукалтин та ін.) Ротову порожнину полощуть 3-4 рази на день розчином соди (0,5 чайної ложки соди на 1 склянку теплої води).

Так як у хворого на кір мається світлобоязнь, треба організувати для нього щадний світловий режим – щільні штори, приглушене штучне світло. Також з метою попередження ускладнень хворому на кір забороняється напружувати зір – читати, дивитися телевізор, малювати. Очі хворого на кір промивають 2% розчином борної кислоти 3-4 рази на день. Це зменшує подразнення очей.

Підвищена температура тіла є звичайним ознакою кору, тому немає необхідностії усувати за допомогою медикаментів. Але, якщо температура досягає цифр вище 39 º С, потрібно провести заходи щодо її зниження Противокоревой імуноглобулін не володіє терапевтичною дією, тому для лікування кору не має сенсу його застосовувати.
Чим небезпечна кір?

В цілому, прогноз при кору сприятливий. Хоча відомо: завжди важко протікає кір, якщо до неї приєднується будь-яке інше інфекційне захворювання.

Як і більшість інфекційних захворювань, кір небезпечна своїми ускладненнями. Це:

Запалення легенів (найчастіше ускладнення кору).
Запалення середнього вуха.
Міокардит (зустрічається рідко).
Енцефаліт, менінгіт, менінгоенцефаліт.

Крім гострих ускладнень, при кору можливе виникнення підгострого склерозуючог опаненцефаліта, яке зв’язно з довічним перебуванням вірусу кору в організмі.

Гострі кишкові інфекції:  симптоми, діагностика та профілактика

Шановні батьки, сьогодні я хочу розповісти Вам про захворювання з яким зустрічались майже усі дорослі та  дітки, це гостра кишкова інфекція.

  Гострі кишкові інфекції (ГКІ) – це група гострих інфекційних захворювань, що викликаються різними мікроорганізмами, які локалізуються переважно в кишечнику людини і характеризуються розвитком діареї. Найбільшу небезпеку становлять для дітей і осіб похилого віку внаслідок швидкого зневоднення організму. Гострі кишкові інфекції  широко поширені і являють собою серйозну проблему, особливо серед дитячого населення

Причини гострої кишкової інфекції

Джерелом інфекції є хвора людина або носій, який виділяє збудників у навколишнє середовище з випорожненнями і/або блювотними масами. Інфекційний період триває з моменту виникнення перших симптомів хвороби і триває до закінчення відповідної симптоматики (діареї). В міру поліпшення стану хворих і зменшення клінічних  проявів заразність знижується, але ще може зберігатися протягом тривалого часу. При віруснійі нфекції хворий може бути заразним до 2 тижнів після одужання. Закінчення заразного періоду можна визначити тільки за допомогою лабораторної діагностики. Значну роль у поширенні інфекції відіграють хворі зі стертими формами, у яких діагноз не був встановлений.  Залишаючись в колективах, вони сприяють поширенню інфекції серед оточуючих.
Зараження відбувається аліментарним шляхом (при вживанніїжі і/або води, що міститьз будника захворювання),при деякихвіруснихінфекціяхможливийповітряно-крапельниймеханізмпередачі. Діти молодшого віку частіше заражаються контактно-побутовим шляхом, так як у них ще не достатньо розвинені гігієнічні навички.

Загальні симптоми гострих кишкових інфекцій

Інкубаційний період (з моменту потрапляння збудника до появи перших ознак хвороби) триває від 6 годин до 2 діб.

Практично будь-яка кишкова інфекція характеризується розвитком основних синдромів різного ступеня вираженості:

  1. Інфекційно-токсичний синдром (ІТС). Проявляється підвищенням температури і симптомами інтоксикації (слабкість, запаморочення, ломота в тілі, нудота, іноді на тлі високої температури блювота). Для деяких інфекцій підвищення температури не є характерним (наприклад, холера).
  2. Кишковий синдром. Симптоматика залежить від рівня ураження шлунково-кишкового тракту і відповідає гастриту, ентериту, коліту, гастроентериту, ентероколіту та гастроентероколіту.

Симптоми, при яких потрібно негайно звернутися за медичною допомогою:

  • ранній і дошкільний вік дитини (небезпека швидкої дегідратації);
  • особи похилого віку (старше 65 років);
  • часті рідкі випорожнення більше 5 раз на добу у дорослого; 4 р. у дитини.
  • Багаторазова  блювота;
  • висока температура з діареєю і блювотою;
  • кров у випорожненнях;
  • переймоподібні болі в животі  будь-якої локалізації.

Профілактика гострих кишкових інфекцій

  1. Дотримуватися правил особистоїгігієни.
  2. Вживати кип'ячену або бутильовану воду.
  3. Мити овочі і фрукти перед вживанням проточною водою, а для маленьких дітей - кип'яченою.
  4. Проводити ретельну термічну обробку продуктів перед вживанням.
  5. Зберігати продукти, що швидко псуютьсяу холодильнику відповідно до термінів зберігання.
  6. Стежити за чистотою житла і санітарних приміщень.

Отже дотримуйтесь елементарних правил особистої гігієни, та будьте здоровими!

 

Статистика

Друзья сайта

География сайта

Календарь
«  Ноябрь 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

ПОГОДА

Психология

Архив записей

Copyright MyCorp © 2018