Дошкільний навчальний заклад ясла-садок №18 "Росинка"
Воскресенье, 21.07.2019, 14:41



Приветствую Вас Гость | RSS
[ Главная ] [ Музичний розвиток дитини ] [ Регистрация ] [ Вход ]
Форма входа

Меню сайта

Наш опрос
Оцените работу воспитателя.
Всего ответов: 137

Новости дня

Статистика

Онлайн всего: 1
Левых: 1
В теме: 0

 

                                                                Музыка является могучим и ничем не       

                                                       заменимым средством в формировании     

                                                       духовного мира ребенка.

                                                                        Д. Кабалевский

«ДЕНЬ ДОШКІЛЛЯ»

 

Шановні батьки дошкільнят!

27 вересня 2016 року в Україні відзначається професійне свято – День дошкільного працівника.

Всіх, хто не байдужий до проблем дошкільного дитинства, хто відвідує наш чудовий дошкільний заклад, хто поважає своїх вихователів, працівників закладу, хто бажає хоча б  на мить повернутись в чудовий світ дитинства,  запрошуємо на святкові заходи, які відбудуться 27 вересня 2016 року в ДНЗ ясла-садку № 18 «Росинка».

Ви зможете прийняти участь у:

  • «Країна Дитляндія двері відчиняє, радо діточок вітає» (святкова зустріч дітей та батьків) 7.30-8.20
  • «Пошта сюрпризів» (вітальні листівки, телеграми)                

                                                                                  продовж дня

  • «Стоп-кадри країни Дитляндії» (фотовиставка-конкурс)                                                             впродовж дня
  • «Дитячий дивограй» (музично-літературний раут)                  

                                                                                     9.15-10.00

    -    «В гостях у Ігрульки-Стрибульки» (спортивно-   

          ігровий калейдоскоп)                                       10.10-11.00

  •  Виставка робіт батьків та дітей «Осіннє мереживо України»
  • Випуск святкових газет «Наша хатинка-чудо «Росинка»  (батьківський комітет)
  • «У світі поетичного дитинства» (конкурс електронної поезії на сайт ДНЗ)

 

З повагою                     Адміністрація ДНЗ 

         Музыка обладает удивительной силой воздействия на человека, и поэтому она одно из прекрасных и очень сильных средств для внутреннего развития ребенка. Встреча с музыкой подобна интиму, очень открытому общению с другим человеком. Ребенок переживает музыку так, как он мог бы переживать реальные события в своей жизни, и знакомство с музыкой – это возможность получения положительного жизненного опыта. По мнению педагогов, скрытая в музыке огромная сила обобщения делает этот опыт колоссальным. Кроме того, именно через музыку ребенок учится выражать свои чувства.

         Начинать дружбу с музыкой следует как можно раньше, когда дети ещё открыты любому знанию. И находящийся рядом взрослый должен сделать все возможное для того, чтобы ребенок полюбил то, чем занимается, чтобы он восторгался, получал удовольствие.

         МУЗЫКОТЕРАПИЯ – психотерапевтический метод, использующий музыку в качестве лечебного средства.

         Лечебное действие музыки на организм человека известно с древних времен. В древности и в средние века вера в целебное воздействие музыки была исключительно велика. Об этом говорят литературные и медицинские свидетельства излечения хореомании ( пляски святого Витта) с помощью музыки.

         Выделяют четыре основных направления лечебного действия музыкотерапии:

- эмоциональное активирование в ходе вербальной психотерапии;

- развитие навыков межличностного общения ( коммуникативных функций и способностей);

- регулирующее влияние на психовегетативные процессы;

- повышение эстетических потребностей.

         В качестве механизмов лечебного действия музыкотерапии указывают: катарсис, эмоциональную разрядку, регулирование эмоционального состояния, облегчение осознания собственных переживаний, конфронтацию с жизненными проблемами, повышение социальной активности, приобретение новых средств эмоциональной экспрессии, облегчение формирования новых отношений и установок.

         Музыкотерапия существует в двух основных формах:  активной и рецептивной.

         Активная музыкотерапия представляет собой терапевтически направленную, активную музыкальную деятельность: воспроизведение, фантазирование, импровизацию с помощью человеческого голоса и выбранных музыкальных инструментов.

         Рецептивная музыкотерапия предполагает процесс восприятия музыки с терапевтической целью. В свою очередь рецептивная музыкотерапия существует в трех формах:

- коммуникативной ( совместное прослушивание музыки, направленное на поддержание взаимных контактов взаимопонимания и доверия),

- реактивной ( направленной на достижение катарсиса),

- регулятивной ( способствующей снижению нервно – психического напряжения).

Рекомендуется применять обе формы музыкотерапии специалистам в рамках антистрессовой программы.

         Чаще используется рецептивная музыкотерапия. Участники группы прослушивают специально подобранные музыкальные произведения, а затем обсуждают собственные переживания, воспоминания, мысли, ассоциации, фантазии, возникающие у низ в ходе прослушивания. На одном занятии прослушивают, как правило, три произведения или более менее законченных отрывка.

         Программы музыкальных произведений строятся на основе постепенного изменения настроения, динамики и темпа с учетом их различной эмоциональной нагрузки. Первое произведение должно формировать определенную атмосферу для всего занятия, проявлять настроение участников группы, налаживать контакты и вводить в музыкальное занятие, готовить к дальнейшему прослушиванию. Это спокойное произведение, отличающееся расслабляющим действием. Второе произведение – динамичное, драматическое, напряженное, несет основную нагрузку, его функция заключается в стимулировании интенсивных эмоций, воспоминаний, ассоциаций проективного характера из собственной жизни человека. Третье произведение должно снять напряжение, создать атмосферу покоя. Оно может быть спокойным, релаксирующим либо, напротив, энергичным, дающим заряд бодрости, оптимизма, энергии.

         Как вариант активной музыкотерапии может рассматриваться хоровое пение. 

Варианты классической музыки для регуляции психоэмоцилонального состояния.

  1. Уменьшение чувства тревоги и неуверенности:

                 Шопен « Мазурка», « Прелюдии»

                 Штраус « Вальсы»

                 Рубинштейн « Мелодии»

  1. Для общего успокоения, удовлетворения:

                Бетховен « Симфония 6», часть 2

                Брамс « Колыбельная»

                Шуберт « Аве Мария»

                Дебюсси « Свет луны»

  1. Для уменьшения злобности, зависти к успехам других людей

                Бах « Итальянский концерт»

                Гайдн « Симфония»

  1. Снятие симптомов гипертонии и напряженности в отношениях с другими людьми:

                 Бах « Концерт ре – минор для скрипки»

                 Барток « Соната для фортепиано»

                 Брукнер « Месса ля – минор»

 

 

 

 

 

 

МУЗИКА ЗМІЦНЮЄ ЗДОРОВ’Я

 

         Здоров’я дітей, його охорона, зміцнення та відновлення – одне з основних завдань педагогів дошкільного закладу. Використання музики як терапевтичного засобу в оздоровчій роботі з дітьми допомагає істотно оптимізувати цей процес. Але для цього необхідна певна підготовка вихователя.

 

ВИДИ ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ВИКОРИСТАННЯМ МУЗИКИ

 

РЕЛАКСАЦІЯ ПІД МУЗИКУ

 

         Дітям потрібно вміти розслаблятися, так само, як і дорослим. Іноді вони бувають дуже напружені фізично й емоційно – це призводить до роздратування та ірраціональної поведінки. Отже, дуже важливо допомагати їм знімати напругу. Тривалість проведення релаксації становить 15-20 хв. Під час релаксації діти можуть лягти на килимок, прийняти будь-яку зручну позу, корисними будуть нахили й потягування тіла. Тут знадобляться спеціальні дитячі вправи із системи йоги.  Наприклад, комплекс гімнастичних вправ «Бебі-йога», де вправи «Зустріч сонця» і «Подяка» є обов’язковими, а інші добираються на розсуд педагога; дозування і темп залежить від віку і настрою дітей у певний момент.

         Музика слугує емоційно-звуковим тлом для виконання вправ. Спеціально дібраний музичний супровід – ліричні твори, спокійні мелодії з плавним ритмічний малюнком, неголосним звучанням, з частотою ритму не більше

60 ударів за хвилину – допомагає дитині зосередитися на створюваних в уяві образах, відчути м’язове розслаблення, ритмізувати дихання. Найкраще підходять твори періоду музичного бароко та класицизму, а також східна музика. Наприклад: «Аве Марія», 2-га частина 8-ої симфонії Ф.Шуберта; «Зима» А.Вівальді, «Червень» і «Жовтень» з циклу «Пори  року» П.Чайковського та інші. Із сучасних музичних творів можна використати композиції Кітаро, «Спектральну сюїту» Стіва Халперна, композиції Анугама, Джона Кліффорда Уайта.

         Окрім музики, добре заспокоюють і відновлюють внутрішню рівновагу, різноманітні звуки природи. Для прослуховування добирають скомпоновані фрагменти записів реальних голосів птахів, тварин, які викликають приємні асоціативні відчуття, відтворюють у свідомості зорові, слухові, ароматичні образи природи. Ефективно діють на релаксацію вранішній спів птахів у лісі, звуки морського прибою, голоси дельфінів, чайок тощо.

         Слухання музики доцільно поєднувати з демонстрацією картин, слайдів, що сприяє яскравішому відтворенню потрібного образу. («Ранок» Е.Гріга, «Полонез» М.Огінського та інші.

         Релаксація може проводитися як самостійний вид оздоровчої роботи з усією групою дітей, у різних індивідуальних та під групових формах, а також як завершальна частина заняття з фізкультури, спортивного змагання або розваги з високою руховою активністю і підвищеним емоційним збудженням дітей.

 

 

 

 

 

МЕДИТАЦІЯ ПІД МУЗИКУ

 

Мета: Допомогти дитині розслабитися, дати можливість відчути себе персонажем казки.

Тривалість медитації – 15-20 хв.

         Важлива умова для початку медитації – урівноважений, спокійний емоційний стан педагога. Дітей затишно вкладають, приглушують світло, вмикають музику і починають у спокійному темпі розповідати казкову оповідку.

Дітям дають якийсь час (3-5 хв) спокійно полежати і, коли вони почнуть ворушитися, пропонують їм намалювати те, що вони почули. Якщо хтось не захоче малювати, нехай просто розповість.

         У музичних супроводах не повинно бути тривожних, важких інтонацій. Музика має бути спокійною, прозорою і радісною.

         Медитація, власне, слугує тій самій меті, що й релаксація, тому ці види оздоровчої роботи не варто поєднувати протягом одного дня. Слід обов’язково дотримуватися принципу добровільної участі дитини в діяльності.

 

МУЗИЧНО-РЕФЛЕКТОРНЕ ПРОБУДЖЕННЯ ДІТЕЙ ПІСЛЯ ДЕННОГО СНУ

Пробудження – процес індивідуальний і займає різний відтинок часу для дітей з різним типом нервової системи (від 3 до 10 хв).

         Щоб пробудженням було м’яким, добрим і бажаним, використовується відповідна музика: досить тиха, ніжна, легка, така, що обіцяє радість.

         Використовують десятихвилинну музичну композицію, яку тривалий час не замінюють, оскільки у дітей  має виробитися рефлекс пробудження на певну музику. Почувши звучання звичної мелодії, малюки легше й ефективніше переходять від стану повного спокою та розслаблення до активної діяльності. Через 1-2 місяці музична композиція змінюється на іншу, аналогічну, яка незабаром стає дітям такою ж звичною, як і перша.

         Доцільно проводити цей вид оздоровчої роботи щодня.

 

МУЗИЧНІ ПАЛЬЧИКОВІ ІГРИ

 

Мета: Розвивати координацію рухів обох рук, дрібну моторику. Активізувати міжпівкульну взаємодію, синхронізувати роботу півкуль головного мозку. Розвивати увагу. Вчити розуміти й виконувати інструкції.

         Педагог проводить пальчикові ігри, створивши музичне тло. Характер музики добирається відповідно до темпу виконання рухів, твір має звучати лише в інструментальному виконанні (щоб діти краще сприймали словесну інструкцію вихователя).

 

МУЗИЧНІ ФІЗКУЛЬТУРНІ ХВИЛИНКИ

 

         Вільні рухи під ритмічну музику, які ми називаємо «Музичні фізкультурні хвилинки», забезпечують дітям необхідну рухову активність, знімають фізичну і психічну напругу й активізують інтелектуальну діяльність на занятті.

         Як музичний супровід можна використовувати пісні дитячих композиторів, наприклад, «Чунга-Чанга» В.Шаїнського, «Хто ж такі пташки?» О.Журбіна.

 

СПОНТАННИЙ РУХ ПІД МУЗИКУ

 

         Мета: Розвивати емоційно-чуттєву сферу дитини; стимулювати моторне й емоційне самовираження, знімати м’язові затиски, розвивати пластику, гнучкість, легкість рухів тіла. Розвивати пам'ять, мислення, увагу, мовлення.

         Завдання вихователя – взяти участь у русі разом з дітьми, якщо в них виникнуть труднощі.  Стежити за тим, які рухи виконують, чи прислухаються до мелодії, чи рухаються, дотримуючись музичного ритму.

         Спонтанний рух під музику можна розглядати не лише як вид оздоровчої діяльності дітей, а також і як вид розваги.  (мелодії у виконанні Томатіто (гітара-фламенко), фрагменти з балету «Лебедине озера» П.Чайковського…)

 

Дихальна артпедагогіка

 

         До дихальної артпедагогіки входять гра на духових музичних інструментах, дихальна гімнастика під музику та різні вправи для розвитку співацького дихання (інтонування, вокалотерапія). Це дає змогу дітям оздоровлюватися, не помічаючи процесу лікування.

         Вокалотерапія – лікування співом. Ключ до розуміння справжньої музики – це пісня. Дітям, як і дорослим, корисний будь-який спів, оскільки розспівуються голосні звуки, які є цілющими, додають органам нової сили й гармонізують їхню діяльність.

 

ЕТЮДИ ПСИХОГІМНАСТИКИ

 

Мета: Зберігати психічне здоров’я дитини або здійснювати корекцію її психоемоційних порушень. Етюди для прояву дитиною індивідуальності у вираженні емоцій супроводжується відповідним музичним супроводом.

         Оскільки психогімнастичні етюди обов’язково використовує психолог дитячого садка, тому цей вид оздоровчої діяльності не проводиться у дні, коли він працює з дітьми.

 

ВПРАВИ ТА ІГРИ ДЛЯ СТАБІЛІЗАЦІЇ ПСИХІЧНОГО СТАНУ

 

         Ігри для стабілізації психічного стану проводяться з дітьми індивідуально, в моменти втрати ними психічної цілісності й стабільності.

         Загальна мета – допомогти дитині, яка відчуває роздратування чи гнів, краще усвідомити їхню природу і зміст, опанувати ефективні способи їх вираження і звільненні від емоцій. Вчити дітей самостійно долати неприємні відчуття та формувати здатність до саморегуляції.

 

ВПРАВА НА ОПОСЕРЕДКОВАНЕ ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ

 

Щоб діти характеризували музичні образи та свої почуття, їм пропонують набір контрастних означень. Складаючи «характеристику», вони об’єднують в одну групу визначення близького емоційно-образного змісту.

«Хвороба ляльки» - «Нова лялька» П.Чайковського.

 

Статистика

Друзья сайта

География сайта

Календарь
«  Июль 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

ПОГОДА

Психология

Архив записей

Copyright MyCorp © 2019